Державна політика та нормативно-правове забезпечення цифровізації ЗСУ
Тема 1: Стратегічні засади цифрової трансформації ЗСУ · Заняття 1
1. Стратегічні документи держави у сфері цифрового розвитку та їх взаємозв’язок із завданнями ЗСУ
1.1. Розмежування ключових понять
Перед розглядом документів необхідно чітко розмежувати три поняття, які часто вживають як синоніми, але які позначають різні речі.
- Цифровізація — впровадження цифрових технологій у наявні процеси без зміни їх суті (наприклад, ведення того самого журналу, але в електронній таблиці). Це переведення «паперу в цифру».
- Цифровий розвиток — розбудова інфраструктури, сервісів, даних і компетенцій, що уможливлюють цифрові зміни (мережі, хмари, платформи, кадри).
- Цифрова трансформація — глибша, якісна зміна самих процесів, моделей роботи та прийняття рішень на основі цифрових технологій і даних (не «журнал у таблиці», а відмова від журналу на користь системи, що дає рішення в реальному часі).
Практичне значення розмежування: підрозділ ЦТ відповідає саме за трансформацію (зміну процесу та отримання ефекту), а не лише за цифровізацію (автоматизацію старого процесу). Плутанина цих понять — причина «дорогих проєктів без ефекту», коли автоматизували неефективний процес замість того, щоб його змінити.
1.2. Ключові стратегічні документи держави
Держава розглядає цифровий розвиток як наскрізний (крізьсекторальний) пріоритет. Для сектору безпеки й оборони ці документи задають рамку загальних принципів, які потім конкретизуються в оборонних завданнях.
| Документ / напрям | Ключова ідея | Проєкція на оборону |
|---|---|---|
| Конституція, ЗУ «Про національну безпеку» | Засади нацбезпеки й оборони, права людини. | Рамка діяльності сектору безпеки й оборони. |
| Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства (67-р) | Цифрові навички, інфраструктура, е-сервіси. | Кадри ЦТ, готовність інфраструктури, культура даних. |
| Політика цифрової трансформації (інститут CDTO, Мінцифра) | Мережа керівників ЦТ, дані як актив, сервіси. | Модель, масштабована у Силах оборони (IT-вертикаль). |
| Курс на інтероперабельність і стандарти НАТО | Сумісність систем і даних. | Обмін даними між ІКС, сумісність зі стандартами НАТО. |
| Політика кібербезпеки | Захист критичної інфраструктури. | Вимоги кіберстійкості й захисту інформації в кожній ІКС. |
1.3. Взаємозв’язок «держава — сектор оборони»
Загальнодержавні цілі цифровізації транслюються в конкретні оборонні завдання. Це не абстракція, а робочий механізм, який офіцер ЦТ має вміти відтворити.
- курс держави на «дані як основу рішень» → у ЗСУ це системи обліку та ситуаційної обізнаності, що дають командиру актуальну картину;
- курс на інтероперабельність → обмін даними між системами родів військ і зі стандартами НАТО;
- курс на кіберстійкість → обов’язкові вимоги захисту інформації в кожній ІКС;
- курс на електронні сервіси й дебюрократизацію → скорочення паперового документообігу, електронні рапорти, автоматизація рутинних процесів.
1.4. Каскад цілей
Стратегічні документи діють через каскад: кожен рівень конкретизує вищий. Офіцер ЦТ має вміти «підвісити» будь-яку свою ініціативу до цього каскаду.
Стратегія держави → державна політика цифрової трансформації → політика та концепція ЦТ Міноборони → річні завдання (директива НГШ) → OKR підрозділу ЦТ → конкретні ініціативи та продукти.
Приклад. Ініціатива «електронний облік майна у частині» підвішується так: державний курс на дані як актив → концепція ЦТ ЗСУ (точні дані, менше паперу) → річне завдання щодо цифровізації обліку → OKR підрозділу «скоротити час інвентаризації вдвічі» → продукт «система обліку майна».
1.5. Практичне значення для офіцера ЦТ
Ініціатива, яку неможливо пов’язати зі стратегічною ціллю вищого рівня, майже завжди має низький пріоритет і не отримує ресурсу. Тому вміння показати каскад цілей — це передусім інструмент отримання підтримки командування та захисту пріоритетів підрозділу.
Типові помилки:
- ототожнення цифровізації та цифрової трансформації (автоматизація неефективного процесу без зміни його суті);
- ініціатива «заради технології», яку не підвішено до жодної стратегічної цілі;
- ігнорування вимог інтероперабельності та кіберстійкості на старті, що дорого коштує згодом.
Проміжний висновок: стратегічні документи держави — це не «фон», а джерело легітимності та пріоритету для кожної ініціативи підрозділу ЦТ.
2. Нормативно-правові акти у сфері цифровізації ЗСУ: ієрархія, перелік, дати, ключові положення
2.1. Ієрархія НПА і логіка її читання
НПА утворюють ієрархію (піраміду), де документ нижчого рівня конкретизує вищий і не може йому суперечити. Офіцер ЦТ читає піраміду у двох напрямах: «згори вниз» — щоб зрозуміти, звідки в нього повноваження; «знизу вгору» — щоб перевірити, чи не суперечить його дія вищому рівню.
Конституція та закони → акти Президента → акти КМУ → накази Міноборони → директиви й накази ГШ ЗСУ → внутрішні акти підрозділу (положення, регламенти, накази командира).
2.2. Закони України
- ЗУ «Про національну безпеку України» (21.06.2018 № 2469-VIII) — визначає засади національної безпеки й оборони, систему управління сектором — рамка, у якій діє будь-яка ІКС оборонного призначення.
- ЗУ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» (05.10.2017 № 2163-VIII) — встановлює засади кіберзахисту, поняття критичної інформаційної інфраструктури; джерело вимог кіберстійкості для ІКС.
- ЗУ «Про електронні комунікації» (16.12.2020 № 1089-IX) — регулює сферу електронних комунікацій; релевантний для проєктів зв’язку та передачі даних.
- ЗУ «Про захист інформації в ІКС» — встановлює вимоги до захисту інформації в ІКС; основа для закладення вимог захисту у ТЗ.
- ЗУ «Про захист персональних даних» (01.06.2010 № 2297-VI) — визначає законність обробки персональних даних, принцип мінімізації доступу; критично важливий при впровадженні систем із ПД (медичні, кадрові).
2.3. Акти Кабінету Міністрів України
- ПКМУ «Деякі питання цифрової трансформації» (08.09.2021 № 945) — визначає загальнодержавні правила ЦТ, підходи до цифровізації в органах влади.
- Акти щодо підрозділів ЦТ та інституту CDTO — утворення підрозділів ЦТ і запровадження посад CDTO в органах виконавчої влади — базова модель інституту, масштабована у Силах оборони.
2.4. Накази Міністерства оборони України та документи ГШ
- Наказ МО (13.01.2026 № 38) — унормовує функціонування структури цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації МО.
- Положення про Директорат ЦТ у сфері оборони — визначає повноваження й функції центрального органу вертикалі (зі змінами — наказ № 374 від 06.06.2025).
- Порядок впровадження ІКС і ведення реєстру ІКС — встановлює процедуру погодження, пілотування, реєстрації та введення ІКС в експлуатацію; порядок ведення реєстру ІКС/СКП [реквізити внести з чинного документа].
- Директива НГШ з питань цифрового розвитку — щорічний документ оперативного планування, що конкретизує завдання ЦТ на рік.
2.5. Внутрішні акти підрозділу
Положення про підрозділ, регламенти, інструкції, накази командира — операційний рівень, що конкретизує вищі норми «на місці» й має бути приведений у відповідність до них.
2.6. Зведена орієнтовна таблиця (детально — Додаток 1)
| Рівень | Приклади | Що дає офіцеру ЦТ |
|---|---|---|
| Закони | 2469-VIII, 2163-VIII, 1089-IX, про захист інформації в ІКС, 2297-VI | Рамкові вимоги: безпека, захист інформації та ПД. |
| Акти КМУ | № 945; акти щодо CDTO | Загальнодержавні правила ЦТ, модель CDTO. |
| Накази МО | № 38; Положення про Директорат (№ 374); порядок впровадження ІКС | Процедури: хто, що, у які строки, кому звітує. |
| Документи ГШ | Директива НГШ з ЦТ | Річні завдання — основа планування й OKR. |
| Внутрішні акти | Положення, регламенти, накази командира | Операційні правила «на місці». |
Практична навичка — не завчити перелік, а вміти відповісти на два питання: «що цей документ вимагає особисто від мене?» і «звідки в мене повноваження діяти?».
2.7. Організація моніторингу змін у НПА
Нормативна база динамічна: документи ухвалюються, змінюються та скасовуються. Робота з застарілою редакцією — джерело правових ризиків. Тому в підрозділі має бути налагоджений системний моніторинг.
- визначити офіційні джерела (сайти МО і ГШ, Верховна Рада — zakon.rada.gov.ua, Офіційний вісник України);
- призначити відповідального за ведення реєстру НПА підрозділу;
- встановити періодичність перевірки: нові НПА — не рідше 1 разу на місяць, чинні у реєстрі — щотижня на предмет змін;
- мати механізм доведення нових вимог до особового складу та суміжних підрозділів;
- фіксувати дату та редакцію документа, на яку спирається кожне рішення.
Проміжний висновок: НПА — це робочий інструмент, що одночасно наділяє офіцера ЦТ повноваженнями і встановлює межі відповідальності; актуальність редакції — обов’язкова умова їх коректного застосування.
3. Концепція цифрової трансформації ЗСУ: цілі, пріоритети та механізми реалізації
3.1. Мета і бачення
Мета цифрової трансформації ЗСУ — забезпечити асиметричну перевагу над противником через швидке впровадження й масштабування корисних цифрових рішень, ухвалення рішень на основі даних і скорочення бюрократії. Головний вимірюваний результат структури ЦТ — швидкість впровадження інновацій у підрозділах: саме оперативність тестування та інтеграції нових розробок дозволяє бути на крок попереду ворога.
3.2. Пріоритети
- Люди — мережа цифрових фахівців на всіх рівнях (IT-вертикаль), розвиток цифрової культури.
- Дані — єдині, точні, актуальні дані як основа управлінських і бойових рішень.
- Продукти — рішення, що реально використовуються й дають ефект, а не «системи для звіту».
- Інтероперабельність — сумісність систем і даних, зокрема зі стандартами НАТО.
- Кіберстійкість — захист інформації та стійкість систем як обов’язкова умова, а не додаткова опція.
3.3. Принципи
- орієнтація на користувача (user-centric): рішення проєктуються від реальної потреби військового;
- рішення на основі даних (data-driven): пріоритети й оцінка ефекту спираються на метрики;
- безпека за задумом (security-by-design): захист інформації закладається на етапі проєктування, а не «допилюється» потім;
- ітеративність і швидкість: ранній результат, зворотний зв’язок, поступове масштабування.
3.4. Механізми реалізації
| Механізм | Роль у реалізації ЦТ |
|---|---|
| Структура ЦТ (IT-вертикаль) | Мережа посад від батальйону до МО — «місток» між користувачами й розробниками. |
| Продуктовий підхід | Орієнтація на цінність і повсякденне використання рішення. |
| Планування через OKR | Фокус на вимірюваних результатах, каскад від стратегії. |
| Реєстр ІКС | Легітимізація систем, контроль ландшафту ІКС. |
| Партнерства та кадри | Співпраця з розробниками; підготовка (CDTO Campus). |
3.5. Зв’язок концепції з повсякденною роботою підрозділу
Концепція не є декларацією: вона визначає, за що підрозділ відповідає щодня — виявляти потреби, формувати вимоги, ініціювати й супроводжувати впровадження, вимірювати ефект. Кожне з наступних занять курсу розкриває окремий механізм реалізації концепції.
Проміжний висновок: концепція ЦТ ЗСУ задає «навіщо і як» — мету, пріоритети, принципи й механізми, у межах яких діє підрозділ.
4. Місія, візія та цінності як основа діяльності підрозділу ЦТ
4.1. Означення та розмежування
- Місія — навіщо підрозділ існує сьогодні (його призначення, сенс діяльності). Відповідає на питання «для чого ми?».
- Візія — яким ми бачимо бажаний майбутній стан через 2–3 роки. Відповідає на питання «куди ми йдемо?».
- Цінності — принципи, за якими ми діємо щодня та ухвалюємо рішення. Відповідають на питання «як ми поводимося?».
4.2. Критерії якісного формулювання
Місія має бути короткою, зрозумілою кожному члену команди й орієнтованою на користувача (а не на процес). Візія має бути амбітною, але уявною (її можна «побачити»). Цінності мають бути поведінковими — такими, що описують реальні дії, а не гасла.
Типові помилки:
- місія у вигляді переліку функцій («виконуємо доручення командування») замість сенсу;
- візія-гасло без образу майбутнього стану («бути найкращими»);
- цінності-декларації, які не впливають на щоденні рішення.
4.3. Розгорнутий приклад для підрозділу ЦТ
Місія: «швидко доводити корисні та безпечні цифрові рішення до військових, звільняючи їх час і ресурс для виконання бойових завдань».
Візія: «підрозділ без паперу й ручного обліку; управлінські та бойові рішення ухвалюються на основі актуальних даних; нові рішення впроваджуються за тижні, а не місяці».
Цінності: швидкість (краще працююче рішення сьогодні, ніж ідеальне через рік); безпека даних (захист інформації — обов’язок, а не опція); орієнтація на користувача (рішення від потреби військового); доказовість (рішення на основі даних, а не думок).
4.4. Практичне застосування
- фільтр пріоритезації: ініціативи, що не відповідають місії, відкладаються;
- мова комунікації зі стейкхолдерами: місія/візія пояснюють «навіщо» простими словами;
- онбординг і культура: нові члени команди швидше розуміють спосіб роботи;
- стійкість у кризі: цінності підказують рішення там, де немає готової інструкції.
Проміжний висновок: місія, візія та цінності перетворюють хаотичний набір задач на осмислений напрям руху підрозділу.
5. Outcome vs output як базовий принцип оцінки результату ЦТ
5.1. Три рівні результату
- Output (продукт роботи) — виконана робота, артефакт, «те, що ми зробили» (розгорнута система, проведене навчання, підготовлений звіт).
- Outcome (результат) — зміна, ефект, нова поведінка «те, що спрацювало» (система реально використовується, час на задачу скоротився).
- Impact (вплив) — довгостроковий, кінцевий вплив (підвищення боєздатності, збереження ресурсу й життя).
5.2. Пастка output-мислення
Output легко порахувати й показати у звіті, тому виникає спокуса звітувати саме output-ами. Але «ми зробили» не дорівнює «це спрацювало». Розгорнута, але не використовувана система — це витрачений ресурс без ефекту. Саме тому оцінювати діяльність ЦТ треба насамперед за outcome.
5.3. Приклади output → outcome
| Output (зробили) | Outcome (спрацювало) |
|---|---|
| Розгорнуто систему обліку. | Частини ведуть облік без паперу; дані актуальні й довірені. |
| Проведено навчання користувачів. | Користувачі самостійно виконують операції без підтримки. |
| Підготовлено дашборд. | Командир ухвалює рішення на основі даних дашборда. |
| Впроваджено електронний рапорт. | Час обробки рапорту скоротився з днів до годин. |
5.4. Метрики та зв’язок з OKR
Output-метрики (кількість розгорнутих систем, проведених навчань) потрібні для контролю робіт, але цільові показники підрозділу мають бути outcome-метриками (рівень використання, скорочення часу, задоволеність користувачів). Саме тому у методології OKR (Заняття 4) Key Results формулюються як outcome, а не як перелік завдань.
Типові помилки:
- звітування output-ами замість outcome («розгорнули 5 систем» без даних про використання);
- відсутність базового значення метрики, через що неможливо довести зміну;
- ціль у форматі завдання («провести навчання») замість результату («користувачі виконують операції самостійно»).
Проміжний висновок: результат ЦТ — це outcome, а не output; звітність і цілі підрозділу мають бути побудовані навколо ефекту.
6. Публічна цінність в обороні та оборонна ефективність як кінцевий результат
6.1. Поняття публічної цінності
Публічна цінність (public value) — концепція, за якою діяльність державної організації оцінюється за кінцевим суспільно значущим ефектом, а не за обсягом виконаних робіт. В обороні публічна цінність — це боєздатність, збереження життя й ресурсу особового складу, довіра суспільства до Сил оборони.
6.2. Оборонна ефективність
Оборонна ефективність — внесок рішення у виконання бойових і забезпечувальних завдань: швидше, точніше, з меншими втратами ресурсу й особового складу. Це кінцевий критерій доцільності будь-якого цифрового рішення ЦТ: технологія цінна не сама по собі, а тим, наскільки вона підвищує оборонну ефективність.
6.3. Ланцюг цінності
Логіку доцільно подати як наскрізний ланцюг, який офіцер ЦТ має проходити до кінця, а не зупинятися на середині.
Ресурс (люди, час, кошти) → діяльність / output (розгорнута ІКС) → результат / outcome (система використовується, процес прискорено) → оборонна ефективність (завдання виконуються швидше й точніше) → публічна цінність (боєздатність, збережені життя, довіра).
6.4. Наскрізний приклад
Приклад. Система обліку особового складу. Ресурс: команда ЦТ, 3 місяці, бюджет. Output: розгорнута система у 200 частинах. Outcome: частини ведуть облік без паперових журналів, дані актуальні. Оборонна ефективність: командування має точну картину наявності особового складу для планування; рішення ухвалюються швидше. Публічна цінність: вища керованість військ, менше помилок, збережений час і ресурс.
6.5. Практичне значення
Обґрунтовуючи ініціативу перед командуванням, офіцер ЦТ має аргументувати не «сучасністю технології», а місцем рішення у ланцюзі цінності — аж до оборонної ефективності та публічної цінності. Це мова, зрозуміла командиру, і найсильніший аргумент для отримання ресурсу.
Проміжний висновок: кінцевий сенс роботи підрозділу ЦТ — оборонна ефективність і публічна цінність; технологія та output — лише проміжні ланки.
Контрольні питання
- Розмежуйте поняття «цифровізація», «цифровий розвиток» і «цифрова трансформація». Наведіть приклад кожного.
- Як стратегічні документи держави пов’язані із завданнями підрозділу ЦТ? Побудуйте каскад цілей для конкретної ініціативи.
- Опишіть ієрархію НПА у сфері цифровізації ЗСУ та логіку її читання.
- Назвіть 5 ключових законів у цій сфері з реквізитами та поясніть, що кожен дає офіцеру ЦТ.
- Сформулюйте мету, пріоритети, принципи та механізми реалізації ЦТ ЗСУ.
- У чому різниця між місією, візією та цінностями? Наведіть приклад для власного підрозділу.
- Поясніть різницю output / outcome / impact на прикладі впровадження ІКС.
- Чому оцінювати діяльність ЦТ треба за outcome? Які помилки виникають при output-мисленні?
- Що таке оборонна ефективність і публічна цінність? Побудуйте ланцюг цінності для одного рішення.
Завдання на самостійну підготовку
Тема: Міжнародний досвід цифрової трансформації збройних сил держав-членів НАТО.
Завдання:
- Опрацювати ключові підходи до цифрової трансформації збройних сил Естонії, Ізраїлю та Польщі (стисло — модель, пріоритети, уроки).
- Провести порівняльний аналіз ініціатив НАТО у сфері ЦТ та оцінити їх релевантність для ЗСУ; підготувати короткі тези (0,5–1 стор.).
Орієнтовна довідка для підготовки (детальніше — Додаток 4):
- Естонія — високий рівень цифрового врядування й кіберстійкості; інтеграція цивільних цифрових платформ і оборони; культура даних.
- Ізраїль — тісний зв’язок оборонних технологій зі стартап-екосистемою; швидкі цикли розробки й впровадження; орієнтація на превагу в даних і розвідці.
- Польща — масштабна модернізація й цифровізація в межах НАТО; акцент на інтероперабельності та кіберобороні.
- НАТО — стандартизація, інтероперабельність, обмін даними, спільні цифрові спроможності — орієнтир для сумісності ЗСУ.
Додаток 1. Зведена таблиця ключових НПА (роздатковий матеріал)
| Документ | Реквізити | Ключове положення для ЦТ |
|---|---|---|
| ЗУ «Про національну безпеку України» | 21.06.2018 № 2469-VIII | Засади сектору безпеки й оборони, система управління. |
| ЗУ «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» | 05.10.2017 № 2163-VIII | Кіберзахист, критична інформаційна інфраструктура. |
| ЗУ «Про електронні комунікації» | 16.12.2020 № 1089-IX | Правове поле електронних комунікацій. |
| ЗУ «Про захист інформації в ІКС» | — | Вимоги захисту інформації в системах. |
| ЗУ «Про захист персональних даних» | 01.06.2010 № 2297-VI | Законність обробки ПД, мінімізація доступу. |
| ПКМУ «Деякі питання цифрової трансформації» | 08.09.2021 № 945 | Загальнодержавні правила ЦТ. |
| Наказ МО (структура ЦТ) | 13.01.2026 № 38 | Функціонування структури цифрового розвитку МО. |
| Положення про Директорат ЦТ у сфері оборони | зі змінами № 374 від 06.06.2025 | Повноваження центрального органу вертикалі. |
| Директива НГШ з питань цифрового розвитку | щорічно | Річні завдання й пріоритети для планування. |
Додаток 2. Опорні схеми
Каскад цілей
Стратегія держави → політика ЦТ держави → політика та концепція ЦТ МО → річні завдання (директива НГШ) → OKR підрозділу ЦТ → ініціативи та продукти.
Ланцюг цінності
Ресурс → діяльність / output → результат / outcome → оборонна ефективність → публічна цінність.
Додаток 3. Глосарій ключових термінів
- Цифровізація — переведення наявних процесів у цифрову форму без зміни їх суті.
- Цифровий розвиток — розбудова інфраструктури, сервісів, даних і компетенцій для цифрових змін.
- Цифрова трансформація — якісна зміна процесів і моделей роботи на основі цифрових технологій і даних.
- CDTO — керівник із цифрової трансформації; інститут, масштабований у Силах оборони як структура ЦТ.
- Структура ЦТ / IT-вертикаль — мережа військових посад фахівців із ЦТ від батальйону до ГШ і МО.
- Output — виконана робота чи артефакт («що зробили»).
- Outcome — зміна, ефект, нова поведінка («що спрацювало»).
- Impact — довгостроковий кінцевий вплив.
- Оборонна ефективність — внесок рішення у виконання бойових і забезпечувальних завдань.
- Публічна цінність — кінцевий суспільно значущий ефект: боєздатність, збережене життя, довіра.
- OKR — Objectives and Key Results — метод постановки цілей із вимірюваними результатами.
- Інтероперабельність — здатність систем і даних працювати сумісно, зокрема зі стандартами НАТО.
Додаток 4. Порівняльна довідка «міжнародний досвід» (для СРС)
| Країна / НАТО | Ключовий підхід | Уроки для ЗСУ |
|---|---|---|
| Естонія | Цифрове врядування, кіберстійкість, інтеграція цивільних платформ. | Культура даних, кіберзахист як стандарт. |
| Ізраїль | Зв’язок оборони зі стартап-екосистемою, швидкі цикли розробки. | Швидкість впровадження, перевага в даних. |
| Польща | Модернізація в межах НАТО, інтероперабельність, кібероборона. | Сумісність зі стандартами НАТО. |
| НАТО | Стандартизація, обмін даними, спільні цифрові спроможності. | Орієнтир інтероперабельності для ЗСУ. |
Додаток 5. Чек-лист самоперевірки офіцера ЦТ при ініціюванні рішення
Практичний інструмент, що поєднує всі шість питань заняття. Перед ініціюванням будь-якого цифрового рішення офіцер ЦТ має ствердно відповісти на запитання:
| Запитання самоперевірки | Так / Ні |
|---|---|
| Чи це трансформація (зміна процесу з ефектом), а не лише автоматизація старого процесу? | |
| Чи підвішено ініціативу до стратегічної цілі (каскад цілей)? | |
| Чи перевірено відповідність вищим НПА (закони, КМУ, накази МО)? | |
| Чи закладено вимоги захисту інформації та персональних даних? | |
| Чи сформульовано очікуваний результат як outcome (а не output)? | |
| Чи можна показати внесок рішення в оборонну ефективність / публічну цінність? | |
| Чи відповідає рішення місії, візії та цінностям підрозділу? |
Негативна відповідь хоча б на одне запитання — сигнал доопрацювати задум до ініціювання.